Дата будівництва хати вирізьблена на одвірку вхідних дверей. Власник споруди  належав до числа заможних мешканців села. В його господарстві було 4-5 корів, пара волів, кінь і 30-35 овець. Батько його теж тримав 3 корів, пару волів та 30 овець. Планування хати з житловим приміщенням, розташованим між коморою і сіньми сприяло кращому збереженню тепла в кімнаті. […]

Долиняни, або мешканці районів Закарпатської обл., розселені між горами Карпатами і кордоном зі Словаччиною (зі сходу на захід), а на півночі їх кордон проходить від Малого Березного аж до кордону з Румунією на півдні. Жителі Рівнинного Закарпаття за родом своїх занять перш за все є землеробами, а також скотарями. Велике значення у господарській діяльності займає […]

Житло у цій буковинській садибі в Музеї завжди мало «замешканий» вигляд. У хатчині, меншій кімнаті, пристосованій до повсякденного життя селянської родини, це відчувається в окремих деталях, які виказують присутність людини – ніби залишена на півдорозі якась робота. Коли ж зі двору входить «господиня» (музейний доглядач), вноситься цей живий дух продовження розпочатих справ. Хата початку ХХ […]

Хата кінця ХVІІІ ст. зі с. Замагора Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. є типовим зразком житла селянина-бідняка – кімната і сіни, які з трьох сторін оточені хлівами «притулами». Вузькі хліви, в яких утримувались вівці, ніби закутані продовженням даху, що спадає дуже низько, майже торкаючись землі. В хаті жила писанкарка. На стіні під образами – поличка, в […]

Хата з трикамерним плануванням (хата + сіни-кухня + хата) є типовим зразком народного житла рівнинного та передгірного Закарпаття. Сіни, в яких знаходиться піч, виконують роль кухні. Типовим для Закарпаття є ґанок-галерейка (“турнац”) з переднього і східного фасадів. Хата збудована у зруб з дубових і букових кругляків, стіни оббиті дощатою решіткою (дранковані) і обмащені глиною. Зовнішні […]

Лемки – етнографічна група українців, що є нащадками білих хорватів, відомості про яких сягають часів Київської Русі. Етнотериторія розселення лемків, мешканців Західних Карпат, залишається і сьогодні поділеною між трьома державами. Галицька Лемківщина відійшла до Польщі. Південна – до складу Словаччини і лише невелика частина південно-східної Лемківщини входить до складу Закарпатської області. У 1946 р. 200 […]

Хата із підгірського Покуття, перевезена зі с. Вербовець Косівського р-ну Івано-Франківської обл.. Будівля зведена відповідно до гуцульських будівельних традицій, які проявляються в конструкції стін, в обробці матеріалів, у плануванні. Хата має два житлові приміщення, що розділені сіньми (хоромами) та комору. Зрубна конструкція. Стіни складені з добірних гладко обструганих півкругляків. Вздовж запічної і при лівій причілковій […]

Будівля зі с. Брід Хустського району Закарпатської області зведена в 30-х роках ХХ ст. У плані хата складається з двох приміщень: сіней і, власне, хати. Конструкція зрубна. Стіни складені з букових брусів і кругляків, які зовні тиньковані, побілені. Дах чотирисхилий, під соломою. У хаті піч розміщена в сінях, тому вони тут виконують функцію кухні. У […]

Крейцар, срібло й овеча вовна: секрети закладин гуцульської хати Незабаром екскурсійну програму Музею поповнить ще одна експозиція – хата зі села Бережниці Верховинського району Івано-Франківської області. Ця споруда є дуже вдалим зразком типового гуцульського житла – збудована у другій половині ХІХ ст. з коленого смерекового півкругляка («протісся») в зруб за планом: комора – хата (кімната) […]

З пам’яток народного будівництва діючої експозиції Музею, крім шедеврів монументальної архітектури, типових зразків житла, великий інтерес викликають господарсько-виробничі споруди, серед яких – сукновальня. Сукновальня (народна назва «ступа» або  «фолюш») – невеличка промислова будівля для збивання і валяння (фолювання) вовняних тканин (сукна). Побудована споруда в кін. ХІХ ст. Фолюш з с. Пилипець Хустського району Закарпатської обл. […]