Будівля зі с. Брід Хустського району Закарпатської області зведена в 30-х роках ХХ ст. У плані хата складається з двох приміщень: сіней і, власне, хати. Конструкція зрубна. Стіни складені з букових брусів і кругляків, які зовні тиньковані, побілені. Дах чотирисхилий, під соломою. У хаті піч розміщена в сінях, тому вони тут виконують функцію кухні. У […]

З пам’яток народного будівництва діючої експозиції Музею, крім шедеврів монументальної архітектури, типових зразків житла, великий інтерес викликають господарсько-виробничі споруди, серед яких – сукновальня. Сукновальня (народна назва «ступа» або  «фолюш») – невеличка промислова будівля для збивання і валяння (фолювання) вовняних тканин (сукна). Побудована споруда в кін. ХІХ ст. Фолюш з с. Пилипець Хустського району Закарпатської обл. […]

Будівля зі с. Пилипець Хустського р-ну Закарпатської обл. споруджена в 1848 році, складається з трьох приміщень: комори, хати (хижі) і сіней. Хижа збудована з масивних плениць (півкругляків), комора і сіни – з кругляків. Вздовж фасадної стіни дощатий настил. Цікаве покриття хати. У нижній частині даху 4-5 рядів – сніпки. Вони утворюють своєрідну площину, на яку […]

Будівля зі с. Шандровець Самбірського р-ну Львівської обл. споруджена в 1909 р. Це приклад так званої «довгої» хати, де під спільним дахом зблоковані житлові і господарські приміщення (стіни, хата, комора, боїще, стайня і стаєнка). Такий тип хати характерний для Західної Бойківщини. Під час сильних дощів та повені, господареві легше було потрапити у господарські приміщення по […]

В Карпатах практично всі будівлі були збудовані з дерева, тому у кожному селі стояли тартаки (лісопильні), які працювали на водяному колесі. Тартак, перевезений із с. Великосілля Самбірського р-ну Львівської області, побудований на початку ХХ ст. Механізм його встановлений на масивній рамі. Тут закріплений вал, на кінці якого – водяне колесо. Навпроти нього – менший вал, […]

У музеї представлена значна збірка архітектурних пам’яток пасічництва та різночасова колекція вуликів. Вздовж дороги розташована велика (8х8 м) пасіка 1920-х років. з с. Кузьминець Калуського району Івано-Франківської області. Це чотирикутний замкнутий зруб-загорожа з круглих смерекових колод висотою близько 2 м. Всередині експонуються кілька рамкових вуликів, борті і сучасний скляний вулик. На території пасіки можна покуштувати […]

Розповідаємо про цікавинку нашого скансену – школу з с. Бусовисько Самбірського району Львівської області. Науковці Музею віднайшли її під час експедиції на Бойківщину в 1976 р., і вже за два роки перевезли до скансену. Цитуємо архівні записи:  «Школа стояла в центрі села, навпроти церкви. Споруджена на кошти громади в 1880 році. Від вулиці була відгороджена […]

Найдавніша з датованих пам’яток, що експонуються в Музеї. Рік спорудження будівлі вирізьблений на поздовжньому сволоку (балці, яка підтримує стелю) житлової частини. Цей сволок має виняткову вартість – по всій його площині кирилицею вирізьблений текст про те, що цей будинок у 1749 році звів Стефан Пович із синами, а майстром був Фесіо (Федір) Удич. Цей талановитий […]

Інтер’єр цього житлового приміщення доволі простий. Внутрішній простір у ньому регламентувався віковою традицією – кожен кут виконував свою функцію. Тут жила і працювала велика бойківська сім’я, визначивши місце для відпочинку, місце, де всі збирались за обідом, куток для приготування їжі – біля печі та мисника. Зліва від входу – монументальна курна піч. Дим з печі […]

Дата будівництва хати вирізьблена на одвірку вхідних дверей. Власник споруди  належав до числа заможних мешканців села. В його господарстві було 4-5 корів, пара волів, кінь і 30-35 овець. Батько його теж тримав 3 корів, пару волів та 30 овець. Планування хати з житловим приміщенням, розташованим між коморою і сіньми сприяло кращому збереженню тепла в кімнаті. […]