Архіви: Експозиції
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Хата зі с. Соломир Вараського р-ну (20-ті роки ХХ ст.)
Житло складається з двох приміщень — хати і кухні. Функцію сіней виконує невеличка прибудова при фасадній стіні споруди, так звана «будка». У кухні — традиційна вариста піч, а у основному житловому приміщенні — грубка. Такий тип планування вже у другій чверті ХХ ст. поширився на всю його територію Полісся як не надто заможних селян. Хата […]
“Яворівська іграшка” (архів)
Ремесло створення яворівської іграшки існує вже близько п’яти століть і за цей час перетворилось у яскравий, самобутній феномен. Чи знаєте ви, наприклад, що на межі ХІХ-ХХ ст. яворівську забавку можна було придбати на ринках Польщі, Німеччини та інших європейських країн? Окрім забавок традиційних форм та кольорів, тут можна побачити нові модифікації іграшок від майстрів Оксани […]
“Dramatis Personae” Євгена Лисика (архів)
На виставці “Dramatis Personae” представлені роботи, які відібрала донька художника Anna Lysyk та куратор виставки, керівник відділу науково-освітньої та виставкової роботи Музею Роман Зілінко. Кілька десятків графічних творів із сотень рисунків увійшли до виставки, задумом котрої є актуалізація сили мистецтва та його сенсів в часи війни. Це рисунки-рефлексії про пам’ять, про віру, і, в першу […]
Хата зі с. Мшанець Самбірського р-ну (поч. ХХ ст.)
Хата, перевезена зі с. Мшанець Самбірського району Львівської обл., була побудована на початку ХХ ст. і являє собою окремий тип бойківського житла. У плані будівля складається з хати, боїща-сіней і стайні, до якої є вхід у фасадній стіні. З протилежного від фасаду боку є “половник” (прибудова, утворена продовженням даху і поздовжньою стіною, яка з’єднує зруби […]
Водяний млин зі с. Либохора Самбірського р-ну (кін. ХІХ ст.)
Млинарство в Україні має дуже тривалу історію. Зерно здавна мололи на жорнах. Проте згодом з`явилися більш досконалі та продуктивні водяні млини й вітряки, які набули поширення на українських землях. Перша документальна згадка про водяні млини на території України була у 1266 р., коли галицький князь Лев Данилович видав землевласникам Тутенію і Монтеску грамоту на володіння […]
Церква Премудрості Божої зі с. Кривка Самбірського р-ну (1763 р.)
Церква св. Миколая датована 1763 роком і походить зі с. Кривка, що на Турківщині. Ім’я народного майстра не відоме. Понад півтора століття храм був духовним домом для мешканців Кривки. На початку 20 століття парафіян більшало, й маленька церковця уже не могла вмістити їх усіх, тому громада вирішила збудувати нову – просторішу, а стару – розібрати. Практика, […]
Клаптики традиції. Фрагменти вишиття зі збірки Львівського скансену (архів)
Ця виставка народилася майже випадково: цьогорічний Міжнародний день музеїв збігся у часі з Днем вишиванки. Нам здається, це чудова нагода показати те, що зазвичай, залишається за лаштунками: кропітку працю фондовиків. Час відносить від нас свідчення минулого, спогади стираються, а від артефактів залишаються клаптики та фрагменти. Тож робота музейника-дослідника сьогодні все частіше схожа на детектив. В […]
“Заквітчані” Уляни Нищук (архів)
У своїх творах Уляна поєднує наївний народний іконопис з високою живописною культурою, яскравий колорит з монохромними композиціями, і графічним трактуванням. Улянині квіткові мотиви легко вказують на її захоплення народною іконою та мистецтвом, і водночас є сучасними та актуальними. Назва “Заквітчані” якнайкраще об’єднує різні за часом і технікою виконання твори, що тут представлені. Уляна Нищук – […]
Виставка писанок (архів)
На виставці можна побачити писанки Карпат і карпатського регіону, адже саме звідси походить більшість творів музейної колекції. Тут представлені фото найцікавіших зразків писанок з наших фондів — всього близько 130 унікальних писанок. А ще тут можна порозглядати лемківські писанки авторства сучасних майстрів та майстринь: Марії Янко, Віри Проць-Терех, Терези Кищак, Ольги Федоро, Зеновія Пеньонжека, Петра […]
Арт-інсталяція «НАБАТ» Влодка Кауфмана (архів)
“Упродовж дев’яти років Влодко працює над страхітливим комеморативним проєктом: щодня, від початку війни, на випадкових клаптиках паперу він фіксує умовний портрет воїна, ікону воїна, якого ми втратили. Щоб не звикати. Щоб цінувати. Щоб кожного дня собі пригадувати, що на війні гине людина, люди, декілька людей, багато людей. Кожного дня. Відтак він безперервно фіксує пам’ять про […]