На виставці йдеться про метафоричне поняття “небесного війська”, тобто ангелів, херувимів чи архангелів, які  й складають воїнство Господнє. Мисткиня візуалізує та проводить паралелі між ангельськими чинами та сучасними українськими воїнами, волонтерами, добровольцями. А, зрештою, з усіма тими, хто стоїть стіною на захисті правди та волі нашої рідної землі. Їх тіла можна скалічити, проте дух завжди […]

Невелика лемківська кузня збудована в кін. ХІХ ст. дідом останнього власника – Богдан І. С., відтворена на території музею у 1981 р. Розташовувалась віддалік від житла, при дорозі – за цим же принципом її розміщено і в музеї. Конструктивно лемківські кузні не відрізнялись від аналогічних споруд з інших регіонів. Споруда стоїть на кам’яному фундаменті, збудована […]

Хата є центральною спорудою селянського двору. Вона побудована у 1920 році місцевим майстром Михайлом Пекарем. Він же у 1973 р. відтворив її у Музеї. У плані хата складається з хижі, сіней, комори, стайні і боїща. Зруб будівлі з букового кругляка, подекуди підтесаного. Щілини між кругляками закладені глиною. Глиною з половою зарівняно також поверхні стін всередині […]

Каплиця побудована в кінці ХІХ ст. з матеріалу церкви, яка датується 1752 роком і була зруйнована бурею. Про дату будівництва церкви свідчить різьблена дошка вмонтована над входом до каплиці. Каплиця стояла на місцевому кладовищі і служила місцем для відправ в дні поминання померлих. Вона належить до поширених на Бойківщині культових споруд такого типу. Приміщення каплиці […]

Дзвін стояв у центрі села біля народної читальні. Громада обирала сторожа, який щоденно, ранком і ввечері, відбивав години та дзвонив на свята чи в лиху пору. За народним повір’ям, дзвін оберігав село від біди, зокрема, коли він дзвонив, град і грози начебто оминали село. Дзвін із Комарівки встановлений на чотирьохметровому стовпі, над ним гонтовий чотирисхилий […]

Парафіяльна стодола зі с. Либохора Самбірського району Львівської області (друга половина ХІХ ст.) не тільки відповідає усім правилам бойківського господарського будівництва, але за доброякісністю складання зрубу і, перш за все, монументальністю високого, шатровидного даху може рахуватись одним з його найкращих зразків. Типовим для бойків є внутрішнє планування – стайня / стодола / стайня / дровітня […]

Про організований бджільничий промисел на Гуцульщині відомо з XVI ст. – мешканці гірських сіл щорічно платили “бджільну” десятину. Складена ця зрубно-каркасна споруда зі смерекових колод і півкругляків «плениць». По периметру споруди влаштований дашок з драниці, який має відкриту частину, призначену для вильоту бджіл з вуликів. Всередині вздовж довгих стін встановлені стелажі для розміщення вуликів та […]

«50 історій Львівського скансену» – назва умовна, адже насправді музейних історій у десятки і навіть у тисячі разів більше. Виставка розповідає глядачам найцікавіші та найважливіші моменти в історії Музею, яка сягає значно глибших часів, аніж офіційне заснування інституції. Тут можна побачити численні збережені фото і музейні документи, раритетні архівні відео та фрагменти художніх фільмів, що […]

Житло у цій буковинській садибі в Музеї завжди мало «замешканий» вигляд. У хатчині, меншій кімнаті, пристосованій до повсякденного життя селянської родини, це відчувається в окремих деталях, які виказують присутність людини – ніби залишена на півдорозі якась робота. Коли ж зі двору входить «господиня» (музейний доглядач), вноситься цей живий дух продовження розпочатих справ. Хата початку ХХ […]

Крейцар, срібло й овеча вовна: секрети закладин гуцульської хати Незабаром екскурсійну програму Музею поповнить ще одна експозиція – хата зі села Бережниці Верховинського району Івано-Франківської області. Ця споруда є дуже вдалим зразком типового гуцульського житла – збудована у другій половині ХІХ ст. з коленого смерекового півкругляка («протісся») в зруб за планом: комора – хата (кімната) […]