Розповідаємо про цікавинку нашого скансену – школу з с. Бусовисько Самбірського району Львівської області. Науковці Музею віднайшли її під час експедиції на Бойківщину в 1976 р., і вже за два роки перевезли до скансену. Цитуємо архівні записи:  «Школа стояла в центрі села, навпроти церкви. Споруджена на кошти громади в 1880 році. Від вулиці була відгороджена […]

Найдавніша з датованих пам’яток, що експонуються в Музеї. Рік спорудження будівлі вирізьблений на поздовжньому сволоку (балці, яка підтримує стелю) житлової частини. Цей сволок має виняткову вартість – по всій його площині кирилицею вирізьблений текст про те, що цей будинок у 1749 році звів Стефан Пович із синами, а майстром був Фесіо (Федір) Удич. Цей талановитий […]

Інтер’єр цього житлового приміщення доволі простий. Внутрішній простір у ньому регламентувався віковою традицією – кожен кут виконував свою функцію. Тут жила і працювала велика бойківська сім’я, визначивши місце для відпочинку, місце, де всі збирались за обідом, куток для приготування їжі – біля печі та мисника. Зліва від входу – монументальна курна піч. Дим з печі […]

Дата будівництва хати вирізьблена на одвірку вхідних дверей. Власник споруди  належав до числа заможних мешканців села. В його господарстві було 4-5 корів, пара волів, кінь і 30-35 овець. Батько його теж тримав 3 корів, пару волів та 30 овець. Планування хати з житловим приміщенням, розташованим між коморою і сіньми сприяло кращому збереженню тепла в кімнаті. […]

Монументальне будівництво в секторі “Бойківщина” представлено церквою та дзвіницею зі с. Тисовець Стрийського району Львівської області. Споруда зведена в 1863 році. Церква є тридільною та триверхою. У плані – три наближених до квадрата зруби. В західній частині церкви, так званому бабинці, стояли жінки і просто захожі, в наві відбувалося богослужіння, вівтар мав спеціальне приміщення. Перекриті […]

У кожної садиби, що знаходиться у нашому Музеї, є своя особлива історія. Є вона й у хати зі с. Тухолька. Належала хата Федору Барні – достатньо заможному чоловікові і тухольському князеві (так називали війта у цій місцевості). Він походив із поважного господарського роду і був активним діячем у громадських справах: разом із місцевим парохом наприкінці […]

Це одна з найдавніших музейних пам’яток – напис на одвірку засвідчує дату побудови споруди – 1792 рік. Для відтворення її у музеї місце було підібране дуже вдало, воно навіть відповідало розташуванню її в горах: в селі Орявчик на Сколівщині ця хата теж стояла при дорозі біля підніжжя гори, лише не вистачає веселого гірського струмка. План […]

У квітні-травні 1973 року під час експедиції на Гуцульщину з метою розбудови однойменного сектора в Музеї народної архітектури і побуту у Львові наукові працівники Жолтовський П.М., Красовський І.Д., Мандюк М.Ю., Грендиш Я.Д. уклали угоду про придбання хати зі с. Яворова Косівського району Івано-Франківської обл. Ось як описує цю будівлю науковий співробітник музею Грендиш Я.Д. :«Хата […]

Дубова каркасна триярусна дзвіниця була споруджена за ініціативи місцевого греко-католицького пароха о. Ореста Коновальця (дядька Євгена Коновальця). Під час пожежі у 1999 р., яка повністю знищила місцеву дерев’яну церкву, вогнем частково була пошкоджена і дзвіниця, проте її конструкція залишилася цілісною. Дах споруди увінчаний металевим хрестом з півмісяцем ковальської роботи. Пам’ятка є типовим зразком сакрального будівництва […]

Дерев’яні чи кам’яні хрести і фігури ставили поблизу сіл на спомин про великі чи страшні події або біля придорожніх криниць. Хрест в селі Заріччя був поставлений на перехресті вулиць невідомим жертводавцем “за відпущення гріхів”. За своєю формою він є типовим для Покуття та Гуцульщини. Первісно скульптурна композиція на хресті була розмальована яскравими фарбами.