Троїцька церква, як і більшість дерев’яних церков Північної Буковини, являє собою найбільш простий тип культової споруди, який зустрічається на Україні. Характерною рисою цього типу є така композиція церкви, в якій верхи зрубів не виділяються у зовнішніх формах будівлі, а сховані під одним дахом. Про культове призначення будівлі говорять тільки хрести, які розташовані в один ряд […]

Окрасою сектору Лемківщина є церква св. Володимира і Ольги, яка відтворена в 1992 році із нового матеріалу. За зразок було взято храм 1841 р. із села Котань (Республіка Польща). Збудована на пожертвування лемків США, Канади, музею і лемківської громади Львова. Місце під церкву посвятив патріарх греко-католицької церкви кардинал Мирослав Любачівський та митрополит Володимир Стернюк в […]

Будівля зі с. Люта Ужгородського р-ну Закарпатської обл. зведена в 1944 році. Зруб споруди виготовлений з смереки (житлова частина), з листяних порід зроблені господарські приміщення. Вінці на вуглах зв’язані у “риб’ячий хвіст”, без торців. Всередині стіни в хаті і сінях побілені. За планом будівля складається з хати, сіней, пелевні (боїща) і стайні. Боїще висунуте на […]

Лемки – етнографічна група українців, що є нащадками білих хорватів, відомості про яких сягають часів Київської Русі. Етнотериторія розселення лемків, мешканців Західних Карпат, залишається і сьогодні поділеною між трьома державами. Галицька Лемківщина відійшла до Польщі. Південна – до складу Словаччини і лише невелика частина південно-східної Лемківщини входить до складу Закарпатської області. У 1946 р. 200 […]

Будівля зі с. Брід Хустського району Закарпатської області зведена в 30-х роках ХХ ст. У плані хата складається з двох приміщень: сіней і, власне, хати. Конструкція зрубна. Стіни складені з букових брусів і кругляків, які зовні тиньковані, побілені. Дах чотирисхилий, під соломою. У хаті піч розміщена в сінях, тому вони тут виконують функцію кухні. У […]

З пам’яток народного будівництва діючої експозиції Музею, крім шедеврів монументальної архітектури, типових зразків житла, великий інтерес викликають господарсько-виробничі споруди, серед яких – сукновальня. Сукновальня (народна назва «ступа» або  «фолюш») – невеличка промислова будівля для збивання і валяння (фолювання) вовняних тканин (сукна). Побудована споруда в кін. ХІХ ст. Фолюш з с. Пилипець Хустського району Закарпатської обл. […]

Будівля зі с. Пилипець Хустського р-ну Закарпатської обл. споруджена в 1848 році, складається з трьох приміщень: комори, хати (хижі) і сіней. Хижа збудована з масивних плениць (півкругляків), комора і сіни – з кругляків. Вздовж фасадної стіни дощатий настил. Цікаве покриття хати. У нижній частині даху 4-5 рядів – сніпки. Вони утворюють своєрідну площину, на яку […]

Будівля зі с. Шандровець Самбірського р-ну Львівської обл. споруджена в 1909 р. Це приклад так званої «довгої» хати, де під спільним дахом зблоковані житлові і господарські приміщення (стіни, хата, комора, боїще, стайня і стаєнка). Такий тип хати характерний для Західної Бойківщини. Під час сильних дощів та повені, господареві легше було потрапити у господарські приміщення по […]

В Карпатах практично всі будівлі були збудовані з дерева, тому у кожному селі стояли тартаки (лісопильні), які працювали на водяному колесі. Тартак, перевезений із с. Великосілля Самбірського р-ну Львівської області, побудований на початку ХХ ст. Механізм його встановлений на масивній рамі. Тут закріплений вал, на кінці якого – водяне колесо. Навпроти нього – менший вал, […]

У музеї представлена значна збірка архітектурних пам’яток пасічництва та різночасова колекція вуликів. Вздовж дороги розташована велика (8х8 м) пасіка 1920-х років. з с. Кузьминець Калуського району Івано-Франківської області. Це чотирикутний замкнутий зруб-загорожа з круглих смерекових колод висотою близько 2 м. Всередині експонуються кілька рамкових вуликів, борті і сучасний скляний вулик. На території пасіки можна покуштувати […]