Категорія: Наука
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Про обрядовий сніп (бороду)
Сьогодні, 2 серпня, святкують день пророка Іллі. У народній традиції до Іллі зазвичай завершували жнива: “на Іллі новий хліб на столі”. Розповідаємо про один з найцікавіших символів обжинків – обрядовий сніп (бороду, дідух, обжинку) Закінчення жнив, так звані обжинки чи дожинки, були для українського рільника надзвичайно важливою подією, адже саме від врожаю зернових залежав добробут […]
Приходьте сьогодні до нас — будемо «комина женити!»
1 вересня у народному календарі відзначається день Семена, який ознаменовував закінчення літа та прихід осені, був початком змін у життєдіяльності людини.
Преображення Господнє, або ж Яблучний Спас
Преображення Господнє (Спаса) – відзначається в християнстві як важливе свято, описане трьома євангелістами: Матвієм, Марком і Лукою. Ісус взяв трьох вибраних учнів: Петра, Якова та Івана на гору Фавор, де Він розмовляв з старозавітними пророками Мойсеєм та Іллею. Усіх їх осінила світла хмара, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я […]
Поминальні традиції Великодня
У західноукраїнській церковно-обрядовій традиції післявеликодній тиждень називають «Провідним» або «Поминальним». Основним обрядом була панахида та обхід могил процесією вірян зі священиком.
Петривочка, Петривочка – мала ночка…
Петривочка, Петривочка – мала ночка… Сьогодні, на основі експедиційних записів, розповідаємо про маловідомий обряд “Вільха” на Петра, який побутує в окремих селах Тлумаччини (Покуття)! Місцеві мешканці надавали особливого значення вільсі та вірили в її здатність впливати на долю. Дівчата просили у вільхи вдалого заміжжя. Вірили, що це дерево може відвернути розливи річок. До вільхи зверталися […]
ПЕРЛИНА БОЙКІВСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ У ЛЬВОВІ
ЦЕРКВА, З ЯКОЇ ВСЕ ПОЧАЛОСЯ до 150-ліття від дня народження о. Климентія Шептицького Празник Різдва Івана Хрестителя, який святкуємо 7 липня, є датою освячення церкви Святої Премудрості Божої, яка стала «наріжним каменем» для започаткування Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького. Ця дерев`яна бойківська святиня була першим об`єктом львівського скансену, довкола якої […]
Памяткоохоронна діяльність у Галичині під час Першої світової війни: візії та перешкоди
Перша світова війна стала серйозним викликом для охорони культурної спадщини в Галичині. Особливо руйнівними виявилися наслідки російської окупації краю (вересень 1914 – червень 1915).
Павло Жолтовський – український мистецтвознавець і культурний діяч
( 8 грудня 2024 р. – 120 р. з дня народження) Підготував: Босак Василь, науковий співробітник відділу етнографії Павло Миколайович Жолтовський (1904–1986) – український дослідник, педагог і культурний діяч, народився 8 грудня 1904 року (25 листопада за старим стилем) у селі Милятин Острозького повіту в родині сільського священика, настоятеля місцевої Свято-Дмитрівської церкви. Початкову освіту здобув […]
О. КЛИМЕНТІЙ ШЕПТИЦЬКИЙ: БІОГРАФІЯ
БЛАЖЕННИЙ СВЯЩЕНОМУЧЕНИК КЛИМЕНТІЙ ШЕПТИЦЬКИЙ 17.11.1869 – 01.05.1951 Граф, громадський і релігійний діяч, архімандрит, мученик за віру, блаженний Католицької Церкви та Праведник народів світу – всі ці титули належать непересічній особі Климентія Шептицького. Усі вони виражають різні грані життя і діяльності блаженного Климентія, вклад якого у розвиток Української Греко-Католицької Церкви і нашого народу потребує ще подальшого […]
Наукова конференція з міжнародною участю «Коломийська сіль галицьких князів: історія (не)забутої традиції. Історичний аспект та сьогодення»
2 серпня 2024 року в Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського (м.Коломия) відбулась Наукова конференція з міжнародною участю «Коломийська сіль галицьких князів: історія (не)забутої традиції. Історичний аспект та сьогодення» В ході конференції старша наукова співробітниця нашого музею М.Цимбровська представила своєнаукове дослідження присвячене пам’ятці дерев’яного народного будівництва 1886 року – солянійкриниці з с.Бабино […]