Хата зі с. Либохора Самбірського р-ну (1812 р.)
Дата будівництва хати вирізьблена на одвірку вхідних дверей. Власник споруди належав до числа заможних мешканців села. В його господарстві було 4-5 корів, пара волів, кінь і 30-35 овець. Батько його теж тримав 3 корів, пару волів та 30 овець.
Планування хати з житловим приміщенням, розташованим між коморою і сіньми сприяло кращому збереженню тепла в кімнаті. Піч класична, без плити, в ній пекли хліб і варили страви, присуваючи горщики до палаючого вогнища. А після випалення ще й огортали їх гранню. Під піччю два заглиблення: переднє – на дрова, бічне (зі сторони ліжка) – для квочки з курчатами, або й для курей (в холодну пору). До цього заглиблення була дерев’яна перегородка – «потачка».
В хаті і сінях підлоги нема, лише глиняна долівка. Дерев’яна підлога є лише в коморі, де зберігався одяг, цінніші знаряддя, продукти, зокрема, зерно. Для зерна тут стоять масивні дерев’яні скрині, одяг та інші ужиткові речі завішувались на жердки чи кілки, забиті в стіну.
Біля хати можна побачити стайню-стодолу зі с. Середа (Вовче) Самбірського р-ну Львівської обл., яка зараз перебуває на реконструкції.
Конструктивно будівля складається з окремих зрубів стайні і комори, які з’єднані пелевником і воротами влаштованого між ними боїща. Стіни стайні складені зі смерекових брусів товщиною 20-25 см. Стайня – найважливіша частина будівлі. Серединою приміщення від дверей до протилежної стіни вкладено бертницю (брус протесаний на чотири сторони), яка влаштована нижче помосту. По ній зсували гній. Підлога вкладена перпендикулярно до бертниці з невеликим нахилом до неї. До стін на всю ширину стайні підвішені драбини для сіна, а нижче від них – жолоби. Справа від входу з дощок, піднятих над підлогою, влаштована «прича» – місце, де ночував господар, чекаючи приплоду.
Стеля в стайні дощана, вкладена на поперечні балки. Боїще служило для молочення снопів, віяння зерна. Тік – глиняний. Його вбивали довбнями або праниками, чи заганяли овець. Стелі ця частина споруди не має. Позаду стайні-стодоли є пелевник, в який складали полову, іноді сіно.
Особливістю цієї стодоли є й те, що в склад її входить комора. Господар цієї садиби був заможним, то ж однієї комори при хаті, яка використовувалась для зберігання одягу, зерна та запасів їжі, було недостатньо. Комора при стайні використовувалась для зберігання різного знаряддя та зерна.
Оборіг – проста і практична споруда для зберігання сіна чи соломи. Такого типу обороги часто зустрічаються в Карпатах. Конструктивно це чотири стовпи довжиною 4-6 м вкопані в землю, між якими настелений дерев’яний поміст. Над оборогом влаштований чотирисхилий дах, покритий соломою або драницею. Дах пересувається по стовпах відповідно до того, як заповнюється сіном оборіг. Іван Франко у статті «Етнографічна експедиція на Бойківщину» подає грунтовний опис оборогу. В оповіданні «Під оборогом» письменник описує, як будував оборіг його батько. На території музею оборіг відтворено з нового матеріалу.