Храм, зведений у 1822 році, належить до галицького типу дерев’яних культових споруд. У плані складається з трьох квадратів, розташованих по осі зі сходу на захід. Кожен зруб завершується дещо витягнутим догори верхом, який закінчується глухим ліхтарем з маківкою. Верхи встановлені на низьких підбанниках, що з’єднуються з стінами за допомогою парусів. У нижній частині церква оперезана […]

Споруда зі с. Соколів Чортківського р-ну Тернопільської обл. зведена в 1773 році. Будівля має дещо ускладнені зовнішні і внутрішні простори. Середній зруб широкий і вищий, ніж бабинець і вівтар. Традиційне планування храму: вівтар-нава-бабинець позначилося і на розчленуванні двосхилого даху, середня частина якого піднята вище, ніж перекриття над бабинцем і вівтарем. На гребені центральної частини церкви […]

Будівля зі с. Трійця Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Про час будівництва свідчить напис на сволоку – 1895 рік. Хата є типовим зразком покутського народного будівництва. Стіни зрубної конструкції з торцями, обмащені з двох боків глиною і побілені. Будівля з сіньми поділена на хату (світлицю) і хатчину, справа прибудована шіпчина (невелике господарське приміщення). Дах був покритий […]

Хата із підгірського Покуття, перевезена зі с. Вербовець Косівського р-ну Івано-Франківської обл.. Будівля зведена відповідно до гуцульських будівельних традицій, які проявляються в конструкції стін, в обробці матеріалів, у плануванні. Хата має два житлові приміщення, що розділені сіньми (хоромами) та комору. Зрубна конструкція. Стіни складені з добірних гладко обструганих півкругляків. Вздовж запічної і при лівій причілковій […]

На горбку височіє буковинський шестикрилий вітряк, перевезений із с. Ширівці Хотинського р-ну Чернівецької обл. Cпоруда збудована на початку ХХ століття. Вітряк належить до так званого буковинського типу, для якого характерне те, що верхній ярус (поверх) будівлі нависає над нижнім. Шестикрилий. Стіни каркасу обшиті вертикально дошками. Вся конструкція його тримається на низькому стовпці, спираючись на восьмикутну […]

Долиняни, або мешканці районів Закарпатської обл., розселені між горами Карпатами і кордоном зі Словаччиною (зі сходу на захід), а на півночі їх кордон проходить від Малого Березного аж до кордону з Румунією на півдні. Жителі Рівнинного Закарпаття за родом своїх занять перш за все є землеробами, а також скотарями. Велике значення у господарській діяльності займає […]

Троїцька церква, як і більшість дерев’яних церков Північної Буковини, являє собою найбільш простий тип культової споруди, який зустрічається на Україні. Характерною рисою цього типу є така композиція церкви, в якій верхи зрубів не виділяються у зовнішніх формах будівлі, а сховані під одним дахом. Про культове призначення будівлі говорять тільки хрести, які розташовані в один ряд […]

Окрасою сектору Лемківщина є церква св. Володимира і Ольги, яка відтворена в 1992 році із нового матеріалу. За зразок було взято храм 1841 р. із села Котань (Республіка Польща). Збудована на пожертвування лемків США, Канади, музею і лемківської громади Львова. Місце під церкву посвятив патріарх греко-католицької церкви кардинал Мирослав Любачівський та митрополит Володимир Стернюк в […]

Будівля зі с. Люта Ужгородського р-ну Закарпатської обл. зведена в 1944 році. Зруб споруди виготовлений з смереки (житлова частина), з листяних порід зроблені господарські приміщення. Вінці на вуглах зв’язані у “риб’ячий хвіст”, без торців. Всередині стіни в хаті і сінях побілені. За планом будівля складається з хати, сіней, пелевні (боїща) і стайні. Боїще висунуте на […]

Лемки – етнографічна група українців, що є нащадками білих хорватів, відомості про яких сягають часів Київської Русі. Етнотериторія розселення лемків, мешканців Західних Карпат, залишається і сьогодні поділеною між трьома державами. Галицька Лемківщина відійшла до Польщі. Південна – до складу Словаччини і лише невелика частина південно-східної Лемківщини входить до складу Закарпатської області. У 1946 р. 200 […]