Музей організований за етнографічним принципом, який вперше в Україні був застосований саме у Львові. Це означає, що при прогулянці Музеєм ви відвідаєте своєрідні мікросела, де відтворено особливості таких етнографічних регіонів чи історико-етнографічних груп: Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Поділля, Закарпаття, Львівщини та Полісся.
Фондова колекція Музею налічує понад 22 тисячі предметів, зібраних під час експедицій, придбаних Музеєм чи отриманих від дарувальників. Колекція організована у 17 фондових груп: мисливство і рибальство, бджільництво, скульптура, музичні інструменти, вимірювальні прилади, інструменти, меблі, живопис, іконопис, церковний інвентар, писанки (більше 850 народних і авторських писанок), сільськогосподарські знаряддя, рукописи (стародруки, друк), ткацькі знаряддя, художні промисли, кераміка (збірка унікальних кахлів Баранюка, Бахматюка і Косака (близько 500 зразків) та найбільша в Україні колекція фаянсових тарілок (понад 600 одиниць), речі домашнього вжитку, одяг (найповніша в Україні колекція жидачівської вишивки), тканини.
У науково-практичній конференції взяли участь науковці з України, Польщі та Словаччини. Колеги презентували дослідження, присвячені історії заснування, розбудови та діяльності скансенів.
2 серпня 2024 року в Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського (м.Коломия) відбулась Наукова конференція з міжнародною участю «Коломийська сіль галицьких князів: історія (не)забутої традиції. Історичний аспект та сьогодення» В ході конференції старша наукова співробітниця нашого музею М.Цимбровська представила своєнаукове дослідження присвячене пам’ятці дерев’яного народного будівництва 1886 року – солянійкриниці з с.Бабино […]
29 листопада 2023 року у Литві відбулась міжнародна конференція “Воскресла пам’ять: експонат століття”, зорганізована Музеєм історії Малої Литви Mažosios Lietuvos istorijos muziejus. Під час прямого включення, наукова співробітниця Музею Люба Сварник розповіла про “Традиційну жіночу сорочку Середнього Полісся І половини ХХ століття”. Основою дослідження стали матеріали, зібрані на території Чорнобильського, Поліського районів Київської області та […]
18 листопада Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького спільно з Department of Architecture and Restoration/Кафедра АТР НУ “Львівська Політехніка” та Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza, провели конференцію “Українська дерев’яна архітектура: історія, збереження, реставрація”. Львівський скансен особливо зацікавлений у заходах такого типу, адже на його території збережено понад сотню дерев’яних об’єктів, серед яких […]
В честь 50-ліття Львівського скансену 18-19 вересня 2021 р. урочисто провели ІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Персоналії. Традиції. Поступ». Під час конференції працювали три наукові секції: Особистості в музейній історії; Збереження традиційної народної культури; Інституційний розвиток та новітні методи музейної роботи. До нас завітало чимало гостей, зокрема: Степан Павлюк (Інститут Народознавства НАН України); Алла Дмитренко (Волинський […]
Програма Запрошуємо ознайомитись з програмою конфернеції, присвяченої 50-річчю нашої установи. Під час конференції працюватимуть секції: 1) Особистості в музейній історії; 2) Збереження традиційної народної культури; 3) Інституційний розвиток та новітні методи музейної роботи.
Шановні колеги! Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького запрошує Вас взяти участь у ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Персоналії. Традиції. Поступ», яка присвячена 50-річчю нашої установи та відбудеться 18-19 вересня 2021 року. Під час конференції працюватимуть такі секції: Для участі у конференції просимо заповнити заявку до 15 червня 2021 (https://forms.gle/SjQyErYwDwLvvePE7). Текст доповіді потрібно […]
Сьогодні в Україні майже кожна присвячена музейній справі конференція є побудованою на тріаді проблем – «історія-виклики-перспективи». Чи це свідчить про неориґінальність мислення музейників, які формують панелі і дискусії лише у цій площині? Аж ніяк. Такий підхід, радше, демонструє чітке розуміння значущості музейної справи й глибоке усвідомлення головної місії музеїв: берегти, досліджувати, популяризувати. Сучасні суспільні реалії […]
Експедиція відбувалась із 24-го вересня по 30-е вересня 2018 р. у селах Варварівка, Копище, Лопатичі, Рудня Замисловицька, Хмелівка з метою дослідження традиційних хлібних виробів Олевського району Житомирської області. У ній взяли участь Сергій Ципишев, Оксана Омельчук, Святослав Фот та Руслан Сірий. Встановлено, що на обстеженій території на початку та у першій половині 20-го століття переважаючими […]
У другому епізоді нашого нового спецпроекту ми поспілкуємося з Сергієм Ципишевим, керівником експедиції та заступником директора з наукових питань, про плани Музею щодо нового сектору “Полісся”. Ми дізнаємося про особливості перевезення давньої хати, чому найважче перевозити піч і як буде вестися підготовка до відновлення будівлі.
23 листопада науковці скансену повернулись до прикордонного села Соломир, щоб розібрати та 24 листопада перевезти до Музею типову поліську хату 1920-х років . Епізод #4 23 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіРозпочали розбірку хати;Зараз відбувається демонтаж дахових конструкцій. Епізод #5 24 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіНе […]
У музейній колекції цінне поповнення з екпедиції – мальована скриня на коліщатах. Щиро дякуємо отцю Павло Дубінець за супровід та консультації! До речі, велику частину музейного зібрання скринь зараз можна побачити на Виставка-розповідь «50 історій Львівського скансену», яка зараз відбувається у Центр Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА. Експедиція на Полісся. Епізод #32 листопада 2021 […]
Наукова експедиція невтомно працює. Експедиція на Полісся. Епізод #22 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіРозчистили стіни всередині об’єкта;Архітектори провели маркування конструктивних елементів.Обміряли і дослідили піч.Наступний етап – розбірка і перевезення об’єкта до Музею.
1 листопада 2021 р. науковці Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького поїхали у прикордонне поліське село Соломир, неподалік від смт. Зарічне Рівненської області не просто записувати респондентів – вони ведуть попередні перемовини із власниками хати 1920-х років щодо її музеєфікації у львівському скансені! Сподіваємося, що з перевезення цієї хати розпочнеться розбудова […]
Підготував старший науковий співробітник сектору архітектури Василь Босак Територія сучасного музею просто неба «Шевченківський гай» — або, за аналогією до європейських традицій, Скансену — становить не лише сукупність архітектурно-етнографічних пам’яток, але й унікальний природний ландшафт, який сам по собі є важливою складовою історико-культурної спадщини Львова. Місцевість, на якій розташований музей, відіграла визначальну роль як у передумовах […]
Уляна Трачнауковий співробітник відділу етнографії Першого листопада українці вшановують святих безсрібників Козьму і Дем’яна.За церковними переказами вони були братами, які жили у ІІІ ст. і походили зАравії. Козьма і Дем’ян навчалися лікарської справи й стали талановитимилікарями. За свою роботу ніколи не брали жодної плати, лікуючи людейвідповідно до заповіді Христа: «Уздоровлюйте недужих, воскрешайтепомерлих, очищайте прокажених, виганяйте […]
На початку вересня у Львівському скансені відкрилася виставка “Художник в експедиції”, на якій презентовано графічні роботи Святослава Фота, створені під час музейних дослідницьких виїздів “у поле”. Святослав – головний художник Музею, який зараз займається оформленням інтер’єрів архітектурних пам’яток. Там, де доклалася його рука, чи то пак – його емоція, маємо живу експозицію зі своєю особливою […]
Коли кажемо вітряк, то в нашій уяві вимальовується велична споруда з крилами, що розташована на відкритій місцевості та домінує в місцевому ландшафті. Вітрові млини з’явилися пізніше від водяних, як новий вищий щабель розвитку млинарської техніки.
Перша світова війна стала серйозним викликом для охорони культурної спадщини в Галичині. Особливо руйнівними виявилися наслідки російської окупації краю (вересень 1914 – червень 1915).
1 вересня у народному календарі відзначається день Семена, який ознаменовував закінчення літа та прихід осені, був початком змін у життєдіяльності людини.
У карпатському регіоні таке явище, як сокира, було широко поширене серед етнографічних груп українців — бойків, гуцулів, лемків, буковинців та інших етнічних груп регіону. Стосовно сокири, то серед перелічених етнографічних груп карпатського регіону України саме у гуцулів — топірець або бартка — є дуже шанованим знаряддям, оберегом та зброєю.
Проєкт Олени Турянської “За образом і подобою” відкрився у Львівському скансені у Страсну п’ятницю 2025 року, він привернув увагу відвідувачів і став ще одним творчим експериментом куратора Романа Зілінка у костелі зі с. Язлівчика. Інсталяція з білосніжних полотен, що нагадують чи то плащаницю, чи то хоругви, а чи лікарняні ноші, і рисунки, які наче й […]
Одним зі значущих досягнень Юрія Гошка було заснування Львівського скансену – Музею народної архітектури та побуту у Львові. «Труднощів при створенні музею було багато. Для відтворення всіх перевезених пам’яток потрібні були спеціальні лісоматеріали, сніпкова солома…
Розмова про Гавареччину та нову виставку Мар’яни Мотики – художниці і керамістки, доньки відомих митців Ярослава і Ярослави Мотик.
