Музей організований за етнографічним принципом, який вперше в Україні був застосований саме у Львові. Це означає, що при прогулянці Музеєм ви відвідаєте своєрідні мікросела, де відтворено особливості таких етнографічних регіонів чи історико-етнографічних груп: Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Поділля, Закарпаття, Львівщини та Полісся.
Фондова колекція Музею налічує понад 22 тисячі предметів, зібраних під час експедицій, придбаних Музеєм чи отриманих від дарувальників. Колекція організована у 17 фондових груп: мисливство і рибальство, бджільництво, скульптура, музичні інструменти, вимірювальні прилади, інструменти, меблі, живопис, іконопис, церковний інвентар, писанки (більше 850 народних і авторських писанок), сільськогосподарські знаряддя, рукописи (стародруки, друк), ткацькі знаряддя, художні промисли, кераміка (збірка унікальних кахлів Баранюка, Бахматюка і Косака (близько 500 зразків) та найбільша в Україні колекція фаянсових тарілок (понад 600 одиниць), речі домашнього вжитку, одяг (найповніша в Україні колекція жидачівської вишивки), тканини.
У науково-практичній конференції взяли участь науковці з України, Польщі та Словаччини. Колеги презентували дослідження, присвячені історії заснування, розбудови та діяльності скансенів.
2 серпня 2024 року в Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського (м.Коломия) відбулась Наукова конференція з міжнародною участю «Коломийська сіль галицьких князів: історія (не)забутої традиції. Історичний аспект та сьогодення» В ході конференції старша наукова співробітниця нашого музею М.Цимбровська представила своєнаукове дослідження присвячене пам’ятці дерев’яного народного будівництва 1886 року – солянійкриниці з с.Бабино […]
29 листопада 2023 року у Литві відбулась міжнародна конференція “Воскресла пам’ять: експонат століття”, зорганізована Музеєм історії Малої Литви Mažosios Lietuvos istorijos muziejus. Під час прямого включення, наукова співробітниця Музею Люба Сварник розповіла про “Традиційну жіночу сорочку Середнього Полісся І половини ХХ століття”. Основою дослідження стали матеріали, зібрані на території Чорнобильського, Поліського районів Київської області та […]
18 листопада Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького спільно з Department of Architecture and Restoration/Кафедра АТР НУ “Львівська Політехніка” та Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza, провели конференцію “Українська дерев’яна архітектура: історія, збереження, реставрація”. Львівський скансен особливо зацікавлений у заходах такого типу, адже на його території збережено понад сотню дерев’яних об’єктів, серед яких […]
В честь 50-ліття Львівського скансену 18-19 вересня 2021 р. урочисто провели ІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Персоналії. Традиції. Поступ». Під час конференції працювали три наукові секції: Особистості в музейній історії; Збереження традиційної народної культури; Інституційний розвиток та новітні методи музейної роботи. До нас завітало чимало гостей, зокрема: Степан Павлюк (Інститут Народознавства НАН України); Алла Дмитренко (Волинський […]
Програма Запрошуємо ознайомитись з програмою конфернеції, присвяченої 50-річчю нашої установи. Під час конференції працюватимуть секції: 1) Особистості в музейній історії; 2) Збереження традиційної народної культури; 3) Інституційний розвиток та новітні методи музейної роботи.
Шановні колеги! Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького запрошує Вас взяти участь у ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Персоналії. Традиції. Поступ», яка присвячена 50-річчю нашої установи та відбудеться 18-19 вересня 2021 року. Під час конференції працюватимуть такі секції: Для участі у конференції просимо заповнити заявку до 15 червня 2021 (https://forms.gle/SjQyErYwDwLvvePE7). Текст доповіді потрібно […]
Сьогодні в Україні майже кожна присвячена музейній справі конференція є побудованою на тріаді проблем – «історія-виклики-перспективи». Чи це свідчить про неориґінальність мислення музейників, які формують панелі і дискусії лише у цій площині? Аж ніяк. Такий підхід, радше, демонструє чітке розуміння значущості музейної справи й глибоке усвідомлення головної місії музеїв: берегти, досліджувати, популяризувати. Сучасні суспільні реалії […]
Експедиція відбувалась із 24-го вересня по 30-е вересня 2018 р. у селах Варварівка, Копище, Лопатичі, Рудня Замисловицька, Хмелівка з метою дослідження традиційних хлібних виробів Олевського району Житомирської області. У ній взяли участь Сергій Ципишев, Оксана Омельчук, Святослав Фот та Руслан Сірий. Встановлено, що на обстеженій території на початку та у першій половині 20-го століття переважаючими […]
У другому епізоді нашого нового спецпроекту ми поспілкуємося з Сергієм Ципишевим, керівником експедиції та заступником директора з наукових питань, про плани Музею щодо нового сектору “Полісся”. Ми дізнаємося про особливості перевезення давньої хати, чому найважче перевозити піч і як буде вестися підготовка до відновлення будівлі.
23 листопада науковці скансену повернулись до прикордонного села Соломир, щоб розібрати та 24 листопада перевезти до Музею типову поліську хату 1920-х років . Епізод #4 23 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіРозпочали розбірку хати;Зараз відбувається демонтаж дахових конструкцій. Епізод #5 24 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіНе […]
У музейній колекції цінне поповнення з екпедиції – мальована скриня на коліщатах. Щиро дякуємо отцю Павло Дубінець за супровід та консультації! До речі, велику частину музейного зібрання скринь зараз можна побачити на Виставка-розповідь «50 історій Львівського скансену», яка зараз відбувається у Центр Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА. Експедиція на Полісся. Епізод #32 листопада 2021 […]
Наукова експедиція невтомно працює. Експедиція на Полісся. Епізод #22 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіРозчистили стіни всередині об’єкта;Архітектори провели маркування конструктивних елементів.Обміряли і дослідили піч.Наступний етап – розбірка і перевезення об’єкта до Музею.
1 листопада 2021 р. науковці Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького поїхали у прикордонне поліське село Соломир, неподалік від смт. Зарічне Рівненської області не просто записувати респондентів – вони ведуть попередні перемовини із власниками хати 1920-х років щодо її музеєфікації у львівському скансені! Сподіваємося, що з перевезення цієї хати розпочнеться розбудова […]
Підготував: науковий співробітник відділу етнографіїБосак Василь Михайло Степанович Возняк, видатний український діяч, народився 3жовтня 1881 року в селі Вільки-Мазовецькі, що нині є селом ВолицяЖовківського району Львівської області, у селянській сім’ї. Незважаючи нанепрості матеріальні умови, він зумів здобути початкову освіту в рідномуселі, після чого продовжив навчання в старших класах семирічної школиміста Рава-Руська. Це дозволило йому вступити […]
В статті розглядається історія формування фондової колекції від створення музею до сучасності. Згадано персоналії основних співробітників, охарактеризовано їхню діяльність.
Стаття присвячена процесу пошуку, відбору та перевезення комори з с. Плоска, яка має увійти в музейну експозицію як частина ґражди в секторі «Гуцульщина»
Подія, до якої приурочене свято Покрови, відбулася у Х ст. у Константинополі під часвійни Візантійської імперії з сарацинами. Місту загрожувала небезпека і становище було вкрайважким. Саме тоді у Влахернському храмі, де зберігалася риза Богоматері, омофор та пояс, підчас недільної всеношної святий Андрій Юродивий та його учень Єпіфан побачили ПресвятуДіву. Вона була осяяна світлом, оточена ангелами, […]
підготував: науковий співробітник сектору архітектури, відділ етнографіїБосак Василь. Різдво Пресвятої Богородиці припадає на 8 вересня за новим стилем (21 вересня за старим стилем) і символізує перехідний період між літом та осінню. Цей день у народі ще називають Другою Пречистою і вважають одним із найважливіших Богородичних свят. Впродовж осені святкують три “Пречисті” (Успіння Пресвятої Богородиці, Різдво Пресвятої Богородиці, […]
Успіння Пресвятої Богородиці одне з найдавніших і найбільших Богородичних свят. Його святкування припадає на 15 серпня і ним завершується церковний рік Східних Церков. Святу Успіння передує двотижневий піст, який називається Успенським або Богородичним, а серед народу побутує назва Спасівка. Цим постом Церква готує вірних до найбільшого празника Пресвятої Богородиці, її святого Успіння. Успінням називається день […]
Преображення Господнє (Спаса) – відзначається в християнстві як важливе свято, описане трьома євангелістами: Матвієм, Марком і Лукою. Ісус взяв трьох вибраних учнів: Петра, Якова та Івана на гору Фавор, де Він розмовляв з старозавітними пророками Мойсеєм та Іллею. Усіх їх осінила світла хмара, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я […]
20 липня в Україні християни східного обряду вшановують святого пророка Іллю. Культ пророка Іллі зафіксовано у V ст.. Єрусалимський патріарх Ілля в 465 році заснував два монастирі на честь цього славного пророка. А на наших теренах культ пророка Іллі поширився ще до офіційного прийняття християнства у Київській Русі. На його честь була посвячена церква, у […]
Собітка (субітка, собаня, сабаня) – це спеціальне вогнище, яке дотепер запалюють у день Різдва Івана Предтечі (“на Івана”) на теренах Лемківщини, Бойківщини, Надсяння. Також собіткою називають весь процес святкування того дня – гощення, паління вогню, забави тощо. Назагал народні звичаї і святкування на Івана в Україні перегукуються із європейською традицією відзначення днів літнього сонцестояння – […]
Свято Трійці (Зіслання Святого Духа або П’ятидесятниця) завершує Великодній цикл свят. Християнство перейняло празники П’ятидесятниці та Пасхи зі Старого Заповіту. В Старому Заповіті П’ятидесятниця первісно була святом жнив та перших плодів, а пізніше – надання Божого Закону на горі Синай на 50-ий день виходу ізраїльського народу з Єгипту. Для християн це одне з найбільших і […]
