Музей організований за етнографічним принципом, який вперше в Україні був застосований саме у Львові. Це означає, що при прогулянці Музеєм ви відвідаєте своєрідні мікросела, де відтворено особливості таких етнографічних регіонів чи історико-етнографічних груп: Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Поділля, Закарпаття, Львівщини та Полісся.
Фондова колекція Музею налічує понад 22 тисячі предметів, зібраних під час експедицій, придбаних Музеєм чи отриманих від дарувальників. Колекція організована у 17 фондових груп: мисливство і рибальство, бджільництво, скульптура, музичні інструменти, вимірювальні прилади, інструменти, меблі, живопис, іконопис, церковний інвентар, писанки (більше 850 народних і авторських писанок), сільськогосподарські знаряддя, рукописи (стародруки, друк), ткацькі знаряддя, художні промисли, кераміка (збірка унікальних кахлів Баранюка, Бахматюка і Косака (близько 500 зразків) та найбільша в Україні колекція фаянсових тарілок (понад 600 одиниць), речі домашнього вжитку, одяг (найповніша в Україні колекція жидачівської вишивки), тканини.
У науково-практичній конференції взяли участь науковці з України, Польщі та Словаччини. Колеги презентували дослідження, присвячені історії заснування, розбудови та діяльності скансенів.
2 серпня 2024 року в Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського (м.Коломия) відбулась Наукова конференція з міжнародною участю «Коломийська сіль галицьких князів: історія (не)забутої традиції. Історичний аспект та сьогодення» В ході конференції старша наукова співробітниця нашого музею М.Цимбровська представила своєнаукове дослідження присвячене пам’ятці дерев’яного народного будівництва 1886 року – солянійкриниці з с.Бабино […]
29 листопада 2023 року у Литві відбулась міжнародна конференція “Воскресла пам’ять: експонат століття”, зорганізована Музеєм історії Малої Литви Mažosios Lietuvos istorijos muziejus. Під час прямого включення, наукова співробітниця Музею Люба Сварник розповіла про “Традиційну жіночу сорочку Середнього Полісся І половини ХХ століття”. Основою дослідження стали матеріали, зібрані на території Чорнобильського, Поліського районів Київської області та […]
18 листопада Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького спільно з Department of Architecture and Restoration/Кафедра АТР НУ “Львівська Політехніка” та Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza, провели конференцію “Українська дерев’яна архітектура: історія, збереження, реставрація”. Львівський скансен особливо зацікавлений у заходах такого типу, адже на його території збережено понад сотню дерев’яних об’єктів, серед яких […]
В честь 50-ліття Львівського скансену 18-19 вересня 2021 р. урочисто провели ІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Персоналії. Традиції. Поступ». Під час конференції працювали три наукові секції: Особистості в музейній історії; Збереження традиційної народної культури; Інституційний розвиток та новітні методи музейної роботи. До нас завітало чимало гостей, зокрема: Степан Павлюк (Інститут Народознавства НАН України); Алла Дмитренко (Волинський […]
Програма Запрошуємо ознайомитись з програмою конфернеції, присвяченої 50-річчю нашої установи. Під час конференції працюватимуть секції: 1) Особистості в музейній історії; 2) Збереження традиційної народної культури; 3) Інституційний розвиток та новітні методи музейної роботи.
Шановні колеги! Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького запрошує Вас взяти участь у ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Персоналії. Традиції. Поступ», яка присвячена 50-річчю нашої установи та відбудеться 18-19 вересня 2021 року. Під час конференції працюватимуть такі секції: Для участі у конференції просимо заповнити заявку до 15 червня 2021 (https://forms.gle/SjQyErYwDwLvvePE7). Текст доповіді потрібно […]
Сьогодні в Україні майже кожна присвячена музейній справі конференція є побудованою на тріаді проблем – «історія-виклики-перспективи». Чи це свідчить про неориґінальність мислення музейників, які формують панелі і дискусії лише у цій площині? Аж ніяк. Такий підхід, радше, демонструє чітке розуміння значущості музейної справи й глибоке усвідомлення головної місії музеїв: берегти, досліджувати, популяризувати. Сучасні суспільні реалії […]
Експедиція відбувалась із 24-го вересня по 30-е вересня 2018 р. у селах Варварівка, Копище, Лопатичі, Рудня Замисловицька, Хмелівка з метою дослідження традиційних хлібних виробів Олевського району Житомирської області. У ній взяли участь Сергій Ципишев, Оксана Омельчук, Святослав Фот та Руслан Сірий. Встановлено, що на обстеженій території на початку та у першій половині 20-го століття переважаючими […]
У другому епізоді нашого нового спецпроекту ми поспілкуємося з Сергієм Ципишевим, керівником експедиції та заступником директора з наукових питань, про плани Музею щодо нового сектору “Полісся”. Ми дізнаємося про особливості перевезення давньої хати, чому найважче перевозити піч і як буде вестися підготовка до відновлення будівлі.
23 листопада науковці скансену повернулись до прикордонного села Соломир, щоб розібрати та 24 листопада перевезти до Музею типову поліську хату 1920-х років . Епізод #4 23 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіРозпочали розбірку хати;Зараз відбувається демонтаж дахових конструкцій. Епізод #5 24 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіНе […]
У музейній колекції цінне поповнення з екпедиції – мальована скриня на коліщатах. Щиро дякуємо отцю Павло Дубінець за супровід та консультації! До речі, велику частину музейного зібрання скринь зараз можна побачити на Виставка-розповідь «50 історій Львівського скансену», яка зараз відбувається у Центр Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА. Експедиція на Полісся. Епізод #32 листопада 2021 […]
Наукова експедиція невтомно працює. Експедиція на Полісся. Епізод #22 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіРозчистили стіни всередині об’єкта;Архітектори провели маркування конструктивних елементів.Обміряли і дослідили піч.Наступний етап – розбірка і перевезення об’єкта до Музею.
1 листопада 2021 р. науковці Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького поїхали у прикордонне поліське село Соломир, неподалік від смт. Зарічне Рівненської області не просто записувати респондентів – вони ведуть попередні перемовини із власниками хати 1920-х років щодо її музеєфікації у львівському скансені! Сподіваємося, що з перевезення цієї хати розпочнеться розбудова […]
За допомогою різноманітних ритуальних прикмет та заборон українці Карпат визначали «чистоту» облюбованої ділянки землі під забудову житла.
Запис відбувся наприкінці 2025 року, коли виставка «Щедрою рукою» уже майже перейшла свою кульмінацію, і це був найкращий час для такої розмови – експозиція «вбулася», емоції до і після відкриття стишилися, а відповідно можна було підбивати проміжні підсумки, аналізувати досягнення і, хай обережно, але окреслювати музейне майбутнє. Моїми співрозмовниками стали куратори виставки: Ромко Зілінко, керівник […]
Максим Мазураканауковий співробітник відділу етнографії Свята вечеря є кульмінацією дня перед Різдвом. Важливою ознакою для неї є те, що вся сім’я має зібратися вдома. За народними віруваннями людина, яка не приїде на Святвечірню трапезу, ризикує «блукати по світу» протягом цілого року. На вечерю переважно господиня готує 12 страв. Часто це число пов’язують із кількістю місяців […]
Уляна Трачнауковий співробітник відділу етнографії Різдвяні свята в нашому народі вирізняються пребагатими традиціямисвяткування. У цих традиціях тісно переплелися християнська віра ународження Сина Божого – Сонця Правди – з язичницькими обрядами, якимившановувалося бога Сонця. Свято Різдва Христового замінило дохристиянськесвято наших предків, яке називалось свято Корочуна – день, що поступовозбільшується, а ніч скорочується. З цих дохристиянських традицій […]
Підготував старший науковий співробітник сектору архітектури Василь Босак Територія сучасного музею просто неба «Шевченківський гай» — або, за аналогією до європейських традицій, Скансену — становить не лише сукупність архітектурно-етнографічних пам’яток, але й унікальний природний ландшафт, який сам по собі є важливою складовою історико-культурної спадщини Львова. Місцевість, на якій розташований музей, відіграла визначальну роль як у передумовах […]
Уляна Трачнауковий співробітник відділу етнографії Першого листопада українці вшановують святих безсрібників Козьму і Дем’яна.За церковними переказами вони були братами, які жили у ІІІ ст. і походили зАравії. Козьма і Дем’ян навчалися лікарської справи й стали талановитимилікарями. За свою роботу ніколи не брали жодної плати, лікуючи людейвідповідно до заповіді Христа: «Уздоровлюйте недужих, воскрешайтепомерлих, очищайте прокажених, виганяйте […]
На початку вересня у Львівському скансені відкрилася виставка “Художник в експедиції”, на якій презентовано графічні роботи Святослава Фота, створені під час музейних дослідницьких виїздів “у поле”. Святослав – головний художник Музею, який зараз займається оформленням інтер’єрів архітектурних пам’яток. Там, де доклалася його рука, чи то пак – його емоція, маємо живу експозицію зі своєю особливою […]
Коли кажемо вітряк, то в нашій уяві вимальовується велична споруда з крилами, що розташована на відкритій місцевості та домінує в місцевому ландшафті. Вітрові млини з’явилися пізніше від водяних, як новий вищий щабель розвитку млинарської техніки.
Перша світова війна стала серйозним викликом для охорони культурної спадщини в Галичині. Особливо руйнівними виявилися наслідки російської окупації краю (вересень 1914 – червень 1915).
1 вересня у народному календарі відзначається день Семена, який ознаменовував закінчення літа та прихід осені, був початком змін у життєдіяльності людини.
